Війна в Україні
24 лютого 2022 року російська армія атакувала сусідню Україну за наказом президента Росії Володимира Путіна. Вигаданими приводами для кривавого диктатора та військового злочинця Путіна стали нібито “численні злочини проти цивільних осіб, включаючи громадян Російської Федерації”, необхідність демілітаризації та “денацифікації” України, запобігання експансії НАТО на схід.
Усі ці брехливі твердження не виправдовують дії Путіна, його уряду та армії.
На мій погляд, слід привітати той факт, що значна частина вільного світу підтримує Україну, застосовуючи санкції до агресора, надаючи військову та гуманітарну допомогу тощо.
Водночас, Україна постійно намагається налагодити переговорний процес з Росією, щоб знайти мирне рішення. Я маю сумнів, що це спрацює. Очевидно, Путін розуміє лише мову насильства.
З цієї причини я вважаю, що поточний рівень підтримки України Заходом є недостатнім: в Україні, в самому серці Європи, люди захищають не лише свою волю, свої цінності та свої життя, а й наші в тому числі. Вони захищають незалежність для всіх нас.
Кривавий маніяк Путін, чиї політичні опоненти або мертві, або сидять у таборах, не обмежиться лише Україною. Він досі вважає мирний розпад СРСР понад 30 років тому ганьбою, яку він має намір стерти з історії разом з усіма незгодними.
Коли Путін переможе Україну – а це, на жаль, як мені здається, лише питання часу – він безперечно перерве свою завойовницьку кампанію на деякий час для того, щоб відновити ресурси, переозброїтися і, як останніми роками, приспати Захід хибним почуттям безпеки. Однак після цього він знову розпочне війну. Хто буде наступною його жертвою? Прибалтика? З огляду на історію, Польща? Угорщина?
Практично все своє життя я, як і багато представників мого покоління, вірив, що свобода, демократія, та й взагалі багатосторонність безальтернативні і зрештою ведуть до злагоди між країнами. Війну в Югославії я вважав винятком із цього правила. Тільки зараз, після жорстокого нападу Росії на свого мирного сусіда, я усвідомлюю свою помилку.
Ми вже бачимо, що лікарні, дитячі садки, будинки, школи та укриття за вказівкою військового злочинця Путіна перетворюються на руїни та попіл. Після таких звірств немає жодних сумнівів, що Путін та його армія здатні на будь-які злочини.
Тому я категорично заявляю: ми маємо зупинити Путіна тут і зараз. Використовуючи будь-які необхідні для цього засоби.
На мою думку, першим кроком є встановлення безпольотної зони над Україною і, за необхідності, військова підтримка. Так, це означає пряме протистояння Заходу та Росії. Але поки що ми ще можемо вплинути на ситуацію: якщо ми зараз однозначно дамо зрозуміти Путіну, що готові воювати проти нього в разі потреби, він, безумовно, дуже добре подумає – особливо через явну слабкість своєї армії – про те, чи є сенс починати війну з усім світом. Війну, у якій він не має жодного шансу.
У той же час, путінська Росія має бути повністю ізольована та виключена з міжнародних економічних зв’язків, де, на жаль, деякі компанії, такі як Metro, Henkel, а також Deutsche Telekom AG, продовжують чіплятися за бізнес у Росії. Це має припинитись. Жодної торгівлі та жодного бізнесу в Росії, поки триває ця війна.
Звичайно, дипломатичні канали мають бути відкриті, але Росію треба маргіналізувати й у політиці. Росії не місце у Раді Безпеки ООН, де вона зловживає своїм голосом для огидної та брехливої пропаганди.
Російським урядовцям та олігархам необхідно негайно заборонити в’їзд у західні країни. Їхнє майно за кордоном має бути конфісковане та використане для підтримки України. Нехай всі прихильники Путіна ніколи більше не побачать свою власність за межами Росії.
Росія також має бути негайно позбавлена доступу до Інтернету. Ми живемо у вік інформації, і без доступу до Інтернету диктатору Путіну буде важче ефективно поширювати свою брехливу пропаганду.
Президент Володимир Зеленський має рацію, коли запитує нас усіх, коли запитує вільний світ: «Якщо ви не хочете закривати небо зараз, назвіть термін. Скажіть, скільки людей треба вбити, скільки вам потрібно рук, ніг, голів, щоб це до вас дійшло?»
Скільки страждань ми готові терпіти, доки нарешті не втрутимось із застосуванням військової сили? Скільки ще людей — людей усіх статей та віку, включаючи дітей та немовлят — має померти в Україні, перш ніж ми нарешті покладемо край військовим злочинам російських військових, військовим злочинам, скоєним за прямим наказом Путіна?
Настав час зробити вибір між тиранією та нашими демократичними цінностями!
Зараз саме час стати і провести перед Путіним межу: ні кроку далі!
Настав час припинити війну силою зброї, якщо це потрібно!
Слава Україні!
